Занурювальний

Там, де насос має працювати безпосередньо в рідині: свердловини, резервуари й приямки, технологічні ванни, очисні споруди, водовідлив. Занурювальне виконання прибирає проблему всмоктування — насос завжди залитий і не потребує заповнення перед пуском.

Тому що двигун занурювального насоса охолоджується самою рідиною. Якщо рівень падає нижче допустимого, двигун перегрівається й виходить із ладу. Мінімальний рівень указується виробником і контролюється поплавком або датчиком рівня — це обовʼязковий елемент правильного монтажу.

Двигун захищений подвійним ущільненням із масляною камерою між ними, а кабельний ввід виконується герметичним. Кабель не можна нарощувати кустарно в зоні затоплення — зрощення робиться герметичною муфтою або кабель береться потрібної довжини одразу.

Залежить від виконання. Для чистої води беруть звичайні виконання, для стоків із включеннями — з відповідним прохідним січенням або з різальним механізмом, для абразивних середовищ — шламові занурювальні насоси зі зносостійкими матеріалами проточної частини.

Стаціонарний монтаж роблять на трубній автомуфті: насос опускається по напрямних і самоущільнюється на патрубку, а для підняття достатньо ланцюга. Це стандартне рішення для приямків і насосних станцій — обслуговування не потребує спуску персоналу в колодязь.