Поки триває пік сезону, найдалекоглядніші виробники вже проєктують наступний. У цьому огляді Steiner зібрав ринок морозива України 2025–2026 років, розібрав рекордний експорт українського морозива, ключові тренди у смаках і текстурах на реальних кейсах виробників — та показав, які технології стоять за кожним із них.
Морозиво давно перестало бути простим сезонним десертом. Це високотехнологічна категорія на перетині молочної переробки, кондитерки та заморожування, де конкурують за текстуру, чистоту етикетки й здатність швидко виводити новинки. У 2026 році світовий ринок оцінюють приблизно у 126 млрд доларів, і він стабільно зростає, попри інфляцію, зміну харчових звичок і тиск на собівартість.
Для українського виробника це рідкісне поєднання попутних вітрів. Експорт до ЄС за дев’ять років зріс майже у 100 разів і у 2025-му оновив історичний рекорд. Внутрішнє споживання на людину все ще у кілька разів нижче за європейське, тобто простір для зростання об’єктивно великий. А категорія настільки приваблива, що у 2025 році в неї зайшов навіть Roshen. Питання лише в тому, хто зможе швидко й якісно втілити глобальні тренди у власному асортименті. Нижче інформація, на яку варто спиратися, плануючи наступний сезон.
Світовий ринок морозива у 2026 році: скільки коштує і куди зростає
У 2026 році світовий ринок морозива оцінюють у діапазоні 126–127 млрд доларів (Grand View Research — 125,8 млрд, Fact.MR — 127,0 млрд, Towards FNB — 126,9 млрд). У натуральному вимірі це приблизно 24–25 млн тонн продукції на рік. Аналітики сходяться на середньорічному темпі зростання (CAGR) близько 4,3% — і прогнозують ринок на рівні ~169 млрд доларів до 2033 року.
Мал. 1. Динаміка та прогноз світового ринку морозива у вартісному вимірі
Найбільшу частку ринку у 2025 році сформував Азійсько-Тихоокеанський регіон — він же й найшвидше зростає. Головні драйвери, які виділяють аналітики: рослинні десерти, рецептури зі зниженим цукром, онлайн-доставка заморожених продуктів, стала упаковка та преміумізація. Останній фактор ключовий: вартість ринку зростає швидше за обсяги в тоннах, тобто споживач платить більше за якість і незвичний досвід, а не просто за «холодне й солодке».
Скільки морозива їдять у світі
Споживання на людину — найкраща ілюстрація потенціалу окремих країн. Лідирують США (понад 20 кг на рік). У Європі картина строката: від 16 кг в Ірландії до менш ніж 5 кг у низці країн. Україна з показником 2–2,5 кг на людину поки що в кінці цього списку — і це не вирок, а незакритий попит, який хтось обов’язково закриє.
Мал. 2. Споживання морозива на людину на рік, кг (США, країни ЄС, Україна)
Європа: зрілий ринок, який тримається на якості
За даними Eurostat (останні повні річні дані), країни ЄС виробили 3,3 млрд літрів морозива за рік — на 2% більше, ніж роком раніше. Це ринок зрілий: він росте повільно, тож конкуренція йде не за обсяг, а за маржу, бренд і технологічність продукту. Німеччина залишається головним виробником ЄС, за нею — Франція та Італія. Показовою є Польща: +29% за рік — приклад того, як інвестиції в потужності швидко змінюють розстановку сил.
Мал. 3. Топ-5 виробників морозива в ЄС, млн літрів (Eurostat)
Важливий для нас і зовнішній контур ЄС. Союз є нетто-експортером морозива, але водночас імпорт із-поза ЄС зростає на 24% за рік — і саме в цей потік дедалі впевненіше входить українська продукція. Для українських компаній Європа — це одночасно і орієнтир якості, і відкритий ринок збуту.
Ринок морозива в Україні: стійкість плюс експортний прорив
Український ринок морозива — один із найдинамічніших сегментів харчової промисловості. За дослідженням аналітичної системи YouControl, виробники, які оприлюднили звітність, за останній повний рік отримали сукупну виручку 13,3 млрд грн — на 21% більше рік до року і на 44% більше за два роки. У натуральному вимірі Україна випускає понад 150 тис. тонн морозива на рік, а споживання тримається на рівні 2–2,5 кг (близько 2,4–2,8 л) на людину.
Мал. 4. Виручка українських виробників морозива, млрд грн (YouControl)
Ринок висококонцентрований у верхньому сегменті. Лідер — «Рудь» (виручка 3,38 млрд грн, близько 26% сукупної виручки топ-виробників і найширший асортимент — 118 позицій). Далі йдуть «Ласунка», «Хладопром», «Три Ведмеді» та «Ласка». Найкращий індикатор привабливості категорії — нові гравці: у 2025 році у виробництво морозива зайшов Roshen, запустивши одразу два бренди (Lacmi та Milky Splash), а серед виробників з’являються й зовсім молоді компанії.
Мал. 5. Найбільші виробники морозива України за виручкою (YouControl)
Географія виробництва нерівномірна: понад половину обсягу дає Житомирщина — домашній регіон найбільшого гравця, далі з відчутним відривом — Харківщина та Дніпропетровщина.
Мал. 6. Структура виробництва морозива України за регіонами, % (YouControl)
Експортний прорив: як українське морозиво підкорює ЄС
Найважливіша історія галузі останніх років — експортна, і вона заслуговує на окремий розгляд. Динаміка постачань українського морозива до ЄС — це класична «хокейна ключка»: повільний старт, а потім різкий злет.
У 2025 році країни ЄС закупили рекордні 9,9 тис. тонн українського морозива на 33,9 млн євро — найвищий показник за весь період дії Зони вільної торгівлі. Порівняно з попереднім роком обсяг зріс на 32%, а вартість — на 41,8%. За дев’ять років, з 2016-го, натуральні обсяги збільшилися майже у 100 разів: із символічних 0,1 тис. тонн до майже 10 тисяч.
Мал. 7. Експорт морозива з України до ЄС, 2016–2025 (Eurostat, «Слово і діло»)
Одна деталь робить цю історію особливо переконливою: зростання виміряне в євро, а не в гривні. Вартісний приріст на 41,8% — це реальний ріст попиту й цін на зовнішньому ринку, а не ефект девальвації. Іншими словами, українське морозиво продається дорожче саме тому, що його якість визнають.
І це головний сигнал для галузі. ЄС — ринок із найжорсткішими вимогами до безпечності, простежуваності та стабільності якості. Якщо продукт стабільно проходить на європейську полицю, це підтвердження технологічної зрілості виробника. Але той самий ринок найсуворіше карає за нестабільну текстуру, відхилення у вазі порції чи збій у холодовому ланцюгу — тут немає місця для «майже якісно».
| Рік | Обсяг, тис. т | Вартість, млн € |
| 2016 | 0,1 | 0,1 |
| 2020 | 2,0 | 4,4 |
| 2022 | 3,0 | 8,5 |
| 2023 | 5,5 | 17,7 |
| 2024 | 7,5 | ≈24,0 |
| 2025 | 9,9 | 33,9 |
Табл. 1. Експорт українського морозива до ЄС за роками (вибрані роки)
Можливості для виробників: де захований потенціал
Якщо звести дані разом, для українського виробника відкривається щонайменше чотири напрями зростання — і всі вони впираються в готовність технологічно відповідати попиту.
- Експорт до ЄС і далі. Тренд стійкий уже дев’ять років і пережив навіть початок повномасштабної війни. Простір ще великий: частка українського морозива в загальному імпорті ЄС досі невелика, а логістика через контейнерні перевезення відкриває й ринки Близького Сходу та Північної Африки.
- Незакритий внутрішній попит. Споживання 2–2,5 кг на людину проти 5–16 кг у ЄС — це структурний резерв. Кожні пів кілограма на людину — це десятки тисяч тонн додаткового ринку всередині країни.
- Преміумізація та нішеві продукти. Світовий ринок росте у вартості швидше, ніж у тоннах. Крафтове, авторське, функціональне морозиво дає вищу маржу — але вимагає гнучкого обладнання, а не масової лінії «одного формату».
- Приватні торгові марки (private label). Мережі ЄС активно шукають виробників під власні бренди. Це стабільні обсяги для того, хто може гарантувати якість і документальну простежуваність партій.
Топ-тренди виробництва морозива 2026 — на реальних кейсах
Тренди — це не мода заради моди, а те, під що вже переналаштовуються рецептури й лінії. Нижче — напрями, які найсильніше впливатимуть на асортимент, і живі приклади того, як їх втілюють українські та світові виробники.
1. Текстура як головна арена конкуренції
Смак приваблює, але повертає покупця саме текстура. Попит на хрусткі елементи зростає в середньому на 13,5% на рік. Тренд ширший за «додати печиво»: споживач хоче багатошарового досвіду — крем, хрускіт, тягучість у одному укусі. Технологічно за цим стоїть контроль розміру кристалів льоду й точне дозування включень.
| Кейс • Україна «Три Ведмеді» Crunch Окрема лінійка з акцентом саме на хрусткій текстурі — приклад того, як український виробник виносить текстуру в назву продукту й будує навколо неї позиціонування, а не ховає її в описі складу. |
2. Смаки: вірусні хіти й керована екзотика
У десертах лідирує молочний шоколад (близько 38% нових продуктів), далі — ваніль, карамель, білий шоколад. Але справжні продажі роблять сезонні хіти, що народжуються в соцмережах, і сміливі гурме-профілі.
| Кейс • Світ «Дубайський шоколад» як вірусний формат Смак фісташки з хрусткою катаїфі, що завірусився у 2025 році, миттєво перейшов у морозиво: від лімітованих батончиків Baskin Robbins до адаптацій у мереж рівня Aldi. Урок для виробника: вміння швидко поставити на лінію лімітовану серію під сезонний хайп — це вже конкурентна перевага, а не забаганка маркетингу. |
| Кейс • Україна «Три Ведмеді»: екзотика у міні-форматі Серія морозива 55 г зі смаками кавуна, лимона, попкорну та пітахаї. Версія з пітахаєю — з яскравою фіолетовою глазур’ю на основі молочного шоколаду, фруктовою начинкою та насінням чіа. Тут одразу три тренди в одному SKU: незвичний смак, міні-формат і текстурні включення. |
| Кейс • Світ Salt & Straw: керована сміливість Американський крафтовий бренд щомісяця випускає експериментальні смаки — від оливкової олії до кісткового мозку з вишнею. Це не про масовість, а про інформаційний привід і преміальну маржу. |
3. Здоровіше морозиво: білок, менше цукру, чиста етикетка
Категорія «better-for-you» — один із найшвидших драйверів. Споживач шукає продукти без штучних барвників, із чистою етикеткою, підвищеним білком і зниженим цукром. Технологічно це складніше за звичайне морозиво: білкові збагачувачі та цукрозамінники змінюють точку замерзання й поведінку суміші, тож потребують точного контролю на пастеризації, гомогенізації та заморожуванні.
| Кейс • Світ Протеїнове морозиво стає окремою полицею Бренди на кшталт Protein Pints будують продукт «білок передусім» і у 2025 році розширюють лінійки новими смаками; у категорію заходять навіть класики масового ринку. Морозиво перетворюється на снек для тих, хто рахує макронутрієнти. |
4. Рослинне морозиво виходить у мейнстрім
Рослинний сегмент росте швидше за ринок загалом — за прогнозами, приблизно з 2,9 млрд доларів у 2026-му до 7,3 млрд до 2036 року. Основи на вівсі, кокосі, мигдалі й гороховому білку вимагають окремої роботи над кремовістю — і часто окремих або ретельно вимитих ліній, щоб уникнути перехресних слідів алергенів.
5. Формати та форми: від мочі до міні-порцій
Ринок форматів фрагментується. Ростуть мочі-морозиво, крафтове джелато, батончики та міні-порції під запит на контроль калорій і «спробувати кілька смаків». Згадана серія «Три Ведмеді» 55 г — локальний приклад цього ж світового руху до маленьких порцій. Різноманіття форматів — прямий виклик для фасувального обладнання: одна лінія все частіше має вміти робити кілька форм-факторів.
6. Упаковка: сталість і «розумний» контакт
Близько двох третин виробників уже використовують або планують перейти на екологічніше пакування. Другий шар тренду — цифровий: QR-коди на упаковці й навіть на паличках перетворюють обгортку на канал простежуваності, промо та комунікації. Для виробника це нові вимоги до пакувальних матеріалів і систем маркування на лінії.
| Коротко про тренди 2026 • Текстура і багатошаровість — головний диференціатор на полиці («Три Ведмеді» Crunch). • Вірусні смаки (дубайський шоколад) вимагають швидких лімітованих серій. • Здоров’я (білок, менше цукру) і рослинні основи ростуть найшвидше. • Формати фрагментуються — від мочі до міні-порцій 55 г. • Упаковка стає сталою і «розумною» (QR, простежуваність). |
Технології, що стоять за трендами
Кожен споживчий тренд тримається на конкретному обладнанні й параметрах процесу. Ось де маркетингова обіцянка перетворюється на інженерне завдання — і де українські виробники або виграють у якості, або втрачають маржу.
Заморожування: серце процесу
Саме заморожування визначає, буде текстура кремовою чи «піщаною». Мета сучасних фризерів безперервної дії — сформувати дрібні однорідні кристали льоду: чим вони менші, тим вершковіший продукт. Провідні світові рішення (Tetra Pak, WCB/SPX FLOW, Gram Equipment) будуються навколо гігієнічності, стабільного оверану (збивання повітрям) та енергоефективності. Для «здорових» і рослинних рецептур із нестандартною точкою замерзання точність фризера стає ще критичнішою.
Підготовка суміші: пастеризація, гомогенізація, дозрівання
До фризера суміш проходить пастеризацію, гомогенізацію та дозрівання. Тут вирішується стабільність емульсії, а отже й те, наскільки рівною буде текстура від партії до партії — критично для експортних контрактів. Теплообмінники, змішувальні системи й насосне обладнання під конкретну в’язкість і жирність суміші — основа передбачуваної якості.
Рідкий азот: текстура і нові формати
Дозування рідкого азоту прямо працює на тренд текстур і швидких форматів: наднизька температура дає надзвичайно дрібні кристали й відкриває нові формовки. Це технологічно вимоглива ділянка, де точність і безпека дозування визначають і якість, і собівартість.
Фасування, формування та інспекція
Фрагментація форматів переносить складність на кінець лінії. Гнучкі фасувально-формувальні рішення дозволяють випускати кілька форм-факторів (від батончика до міні-порції), а системи інспекції та контролю стежать за вагою порції, сторонніми включеннями й цілісністю упаковки. Саме на цьому етапі експортні контракти найчастіше «сипляться» — і саме тут автоматизований контроль окупається найшвидше.
Нижче — як тренди мапуються на технологічні ділянки та відповідні категорії обладнання.
| Тренд | Технологічне завдання | Категорія обладнання |
| Текстура, багатошаровість | Дрібні кристали льоду, точне дозування включень | Фризери безперервної дії, дозатори рідкого азоту |
| Вірусні смаки, лімітки | Швидка зміна рецептури й переналадка | Гнучкі змішувальні та фасувальні лінії |
| Здоровіше морозиво | Контроль точки замерзання, стабільна емульсія | Пастеризація, гомогенізація, теплообмінники |
| Рослинні основи | Кремовість без молочного жиру, захист від алергенів | Змішувальні системи, CIP-мийка, окремі контури |
| Якість та експорт | Контроль ваги, включень, цілісності | Системи інспекції та контролю |
| Стабільна собівартість | Енергоефективність, безперервний холод | Насосне обладнання, холод, автоматизація |
Табл. 2. Від споживчого тренду — до конкретної технологічної ділянки
Що це означає для українського виробника
Сезон морозива стислий, а рішення про обладнання й рецептури — довгі. Тому найкращий час готуватися до наступного літа — розпал поточного, коли видно реальні продажі, вузькі місця ліній і запити мереж. Компанії, які починають планувати модернізацію восени, а не в березні, заходять у сезон із перевагою в кілька місяців — і саме вони встигають здивувати клієнтів новинками першими.
Практичний висновок простий. Ринок росте і всередині країни, і на експорт; споживання на людину має куди зростати; конкуренція зміщується у бік текстури, здорових рецептур, рослинних основ і гнучких форматів. Виграє той, хто зможе втілити ці тренди технологічно — стабільно, з передбачуваною собівартістю й якістю рівня експортних ринків.
| Steiner — інженерний партнер, а не просто постачальник Steiner працює на ринку України з 2006 року й підбирає, постачає та обслуговує обладнання для харчової промисловості та виробництва напоїв. Для морозива це повний технологічний ланцюг: підготовка та змішування суміші, теплообмінники, насосне обладнання, дозатори рідкого азоту, фасувальні лінії, системи інспекції та контролю. Ми стежимо за трендами ринку й підбираємо рішення під конкретну рецептуру, формат і план продажів — щоб нова лінія працювала на ваш асортимент, а не навпаки. |
Плануєте оновити чи розширити виробництво морозива до наступного сезону? Розкажіть про свій продукт і завдання — і ми допоможемо підібрати конфігурацію обладнання під ваші тренди, обсяги та експортні плани.
Дані актуальні станом на липень 2026 року. Оцінки вартості ринку різняться між дослідницькими компаніями через відмінності методик; у тексті наведено діапазони та вказано джерело кожного показника. Дані щодо внутрішньої виручки виробників наведено за останній повний рік, підтверджений фінансовою звітністю; експортні дані — за підсумками 2025 року.
