Поки молочна галузь України намагається стабілізувати ціни на сировину, сегмент безалкогольних напоїв та мінеральних вод (NARTD) увійшов у фазу «агресивного дорослішання».
2026 рік став точкою біфуркації: запровадження «цукрового акцизу» та жорсткі директиви ЄС щодо пакування змушують гравців обирати — або інвестувати мільйони євро в R&D та автономність, або стати об’єктом поглинання транснаціональними гігантами.
I. Анатомія ринку: консолідація та нові центри впливу
Станом на лютий 2026 року український ринок напоїв демонструє стійку тенденцію до капіталізації. Загальний дохід сегменту перевищив €1,7 млрд, а ключові гравці завершили перерозподіл сфер впливу.
IDS Ukraine
Попри юридичні турбулентності, компанія утримує 38% ринку природних вод.
Стратегічний фокус 2026 року — функціональні води та розширення лінійок у алюмінієвій банці.
Карпатські мінеральні води
Головний «дизраптор» року.
Завдяки інвестиціям у €24 млн (включаючи кредит ЄБРР на €11 млн) та запуску заводу у с. Хмелева, компанія наростила частку до 15%, атакуючи позиції лідера на Заході України.
Coca-Cola HBC та PepsiCo
Транснаціонали першими завершили адаптацію до екологічних норм ЄС, зосередившись на сегменті Zero Sugar, який став критичним перед імплементацією нових податків.
II. Регуляторний шок: «цукровий акциз» як драйвер рецептурної революції
Ключовим маркером 2026 року стала імплементація акцизу на солодкі напої (законопроєкт №9032-1).
З орієнтовною ставкою €0,1 (≈4,5 грн) за 1 літр, цей крок радикально змінює економіку галузі.
Вплив на ринок:
- Ціновий стрибок:
Прогнозована роздрібна ціна за літр солодкого напою зросте на 19–22% (з урахуванням ПДВ та націнки ритейлу). - Десугаризація:
Очікується падіння попиту на «класичні» лимонади на 15%.
Виробники масово переходять на стевію та еритритол, щоб вивести продукцію з-під оподаткування. - Зміна тари:
Популярність набирають менші формати (0,33 л), що дозволяє зберегти психологічно прийнятну ціну для покупця.
III. Експортний вектор та технічний бар’єр ЄС
| Компонент ціни | Сума (грн) |
|---|---|
| Поточна середня ціна (грн/л) | 34 |
| Складова акцизу (грн/л) | 4.50 |
| Додаткові витрати | 2.00 |
| Прогнозована ціна | 40.50 |
| Загальне подорожчання (%) | 19-20% |
Україна стрімко інтегрується у європейський ринок, де обсяг експорту напоїв до ЄС у 2025 році зріс на 22% ($92 млн).
Проте шлях на полиці мереж типу Lidl чи Kaufland тепер пролягає через жорстке технічне сито.
Директива (EU) 2019/904: експортний чек-лист 2026
Для легального продажу в ЄС українська пляшка повинна відповідати наступним вимогам:
- Tethered Caps (незнімні кришечки)
Обов’язкова вимога для тари до 3 л.
Модернізація однієї лінії розливу коштує від €150 000. - Вміст rPET
Мінімум 25% вторинного пластику у складі пляшки.
Це створює попит на якісний ресайклінг в Україні. - Система DRS (Pfand)
Участь у національних системах застави тари.
Кожна пляшка повинна мати специфічне маркування для автоматів прийому (фандоматів).
IV. Енергетична автономність: CAPEX у виживання
Специфіка 2026 року — трансформація заводів на автономні енергокластери.
У галузі сформувався чіткий поділ за собівартістю енергії:
Лідери (автономна генерація)
- Використовують власні газопоршневі установки та сонячні панелі
- Собівартість енергії — 5–7 грн/кВт
Аутсайдери (дизель-генерація)
- Змушені закладати в ціну 18–22 грн/кВт
- Продукція стає на 10–12% дорожчою на полиці
V. Фінансова аналітика та прогнози: шлях до 2027
Прогноз споживання (2025 vs 2026)
| Тип генерації | Собівартість енергії (грн/кВт) | Вплив на ціну (грн) |
|---|---|---|
| Власна генерація (Газ/Solar/BESS) | 5-6 | 0 |
| Дизель-генератори (вимушений захід) | 18-22 | +1.20 |
Інвестиційний ландшафт
Загальний обсяг залучених інвестицій у галузь у 2025–2026 роках оцінюється у €120–140 млн.
Основні напрями CAPEX:
- Автономна енергогенерація та системи BESS — 40%
- Модернізація ліній під вимоги ЄС (Tethered Caps, rPET) — 35%
- Розширення складської логістики та автоматизація — 25%
Резюме: стратегія «Блакитного океану»
Український ринок напоїв 2026 року перестав бути локальним майданчиком.
Сьогодні це боротьба за ефективність ланцюга постачання та відповідність глобальним ESG-стандартам.
Виграють ті компанії, які можуть запропонувати «функціональність у пляшці» (електроліти, вітаміни, адаптогени) та забезпечити стабільність поставок до ЄС, попри будь-які внутрішні виклики.
Україна має потенціал стати головним «водним хабом» Східної Європи, але цей шлях потребує повної технологічної синхронізації з Брюсселем та агресивного інвестування в енергонезалежність.




